Анотація Монографію присвячено дослідженню ризиків у цивільному праві з позицій економічного аналізу права у поєднанні з традиційними методами правничої науки. Особливу увагу приділено визначенню правової природи ризику, його сутності і функціям, системі та внутрішній структурі. Розкривається співвідношення ризику з такими категоріями, як юридичний факт, інтерес, суб’єктивне право та правовідношення. Розглядається управління ризиками та окреслюються напрями цивільно-правового впливу на ризики. Комплексно аналізуються ризики в окремих сферах цивільного права та визначаються шляхи вдосконалення чинного законодавства і практики його застосування. Видання розраховане на широке коло фахівців права, науковців, викладачів, аспірантів, студентів та юристів-практиків, а також усіх, хто цікавиться проблемами приватного права. Передмова Ризик є невід’ємною складовою людського життя і впливає на поведінку людей, спонукаючи їх вступати в різноманітні відносини задля його уникнення, мінімізації чи, навпаки, використання з метою отримання вигоди. Ускладнення суспільних відносин, розвиток науки і техніки, поява нових технологій породжують нові або видозмінюють існуючі ризики. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність пошуку ефективних способів впливу на ризик. Сьогодні склалася досить парадоксальна ситуація, коли ризик, будучи предметом дослідження різних галузей знань, не дістав комплексного конструювання як юридичний інститут, що здатен стати ефективним інструментом правового регулювання. Перешкодами у цьому є автономність вивчення ризику економікою, соціологією, психологією, юриспруденцією. Складність і неоднозначність категорії ризику, відсутність єдиної концепції ризику, суперечності в підходах до розуміння його природи, необхідність створення ефективних інструментів управління ризиками зумовили потребу у системному дослідженні поняття і сутності ризику, його правової природи, функцій та елементів, підстав виникнення і стадій розвитку. Метою такого дослідження має стати системне розкриття змісту інституту ризику незалежно від сфери його застосування. З огляду на те, що цивільне право є регулятором економічних відносин, а економіка визначає зміст та суб’єктний склад правовідносин, видається доцільним комплексний науковий аналіз категорії ризику як інструменту цивільно-правового регулювання, що впливає на економічний зміст та юридичну форму певних суспільних відносин. За такого підходу вдосконалюватиметься механізм правового регулювання, базовими засадами якого виступатимуть принципи справедливості та економічної ефективності, й адаптація чинного законодавства України до міжнародних стандартів. Реалізація цих завдань вимагає врахування сучасних тенденцій розвитку приватноправових відносин, у тому числі й іноземного досвіду в окреслених питаннях. Підвищена увага до проблеми ризику з боку дослідників різних спеціальностей - юристів, соціологів, психологів, економістів та ін. свідчить про те, що означена проблема є міждисциплінарною. У цивілістиці дослідженням питань ризику займалися М.М. Агарков, О. В. Андреева, Д. А. Архипов, А. А. Арамов, А. Ю. Бушев, В. Варкалло, І. В. Волосенко, Ф.О. Вячеславов, Є. Годеме, Д.А. Горячкіна, Д.В. Лубягіна,Я. М. Магазинер, Р. А. Майданик, Н.Г. Майданик, А.Г. Мартиросян, Д.І. Мейер, О.О. Мельник, В.А.Ойгензихт, А.І. Омельченко, Р. Б. Сабодаш, І.С. Тімуш. Вагомим внеском у дослідження ризику та пов’язаних з ним категорій інтересу, юридичних фактів, правовідносин, відповідальності стали праці вітчизняних та іноземних вчених: Ч.Н. Азімова, С.М. Братуся, І. В. Венедиктової, М. С. Гринберга, Ю. М. Жорнокуя, В. М. Ігнатенка, О.С. Йоффе, І. С. Канзафарової, А. В. Коструби, О.О. Красавчикова, Н. С. Кузнєцової, І.С. Лі, В.В. Луця, С.В. Михайлова, М.Д. Пленюк, Р. Познера, В.Д. Примака, Г. Райнера, В.К. Райхера, С. В. Резніченка, В. А. Рассудовського, В. І. Серебровського, Н. І. Татищевої, Я. О. Чапічадзе та інших. Теоретичну основу дослідження також становили роботи С. С. Алесєева, М. І. Брагінського, В. В. Вітрянського, В. А. Васильєвої, М.К. Галянтича, А. Б. Гриняка, О. В. Дзери, О. О. Кота, О. В. Кохановської, О. Д. Крупчана, О. А. Підопригори, М.М. Сібільова, Р. О. Стефанчука, Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Р. Б. Шишки та ін. Водночас, незважаючи на велику кількість робіт, присвячених ризику, недостатньо уваги було приділено дослідженню сутності ризику та систематизації ризиків, проблемам виникнення ризиків та їх впливу на зміст цивільних правовідносин, питанням сфери поширення ризиків. Практично недослідженими залишаються загальнотеоретичні питання співвідношення ризику з інтересом, юридичними фактами, суб’єктивним правом. Потребують наукового осмислення та обґрунтування стадії розвитку ризику, елементи ризику, джерела ризику. Нагальною також є потреба у напрацюванні підходів до розподілу наслідків ризику. Пропонована робота ставить за мету розглянути ризик як категорію цивільного права та розробити наукову концепцію ризиків у цивільному праві України. Автор буде вдячна за конструктивні зауваження і пропозиції, висловлені читачами з приводу змісту цієї роботи. Автор висловлює щиру персональну подяку науковому консультанту - академіку Національної академії правових наук України, професору, доктору юридичних наук Роману Андрійовичу Майданику за мисленні обговорення питань, що стосуються ризику, та рекомендації, що знайшли відображення у цій монографії. Також автор щиро вдячна рецензентам: академіку Національної академії правових наук України, професору, доктору юридичних наук Олександру Дмитровичу Крупчану; академіку Національної академії правових наук України, професору, доктору юридичних наук, заслуженому діячу науки і техніки України Володимиру Васильовичу Лущо; професору, доктору юридичних наук Анатолію Володимировичу Косгрубі за оцінку ними виконаної роботи, зауваження та побажання і всім тим, хто допомагав у її написанні, особливо своїй доньці та чоловіку.