Ця монографія пропонує сучасне осмислення університету як динамічної інституції, що функціонує в умовах невизначеності, множинних викликів і постійних трансформацій. У центрі дослідження – резильєнтне стратегування як процес, що виходить за межі формального планування і постає як практика колективної дії, рефлексії та узгодження різних вимірів університетської діяльності.

Автори розвивають концепцію резильєнтного стратегування, у якій здатність університету зберігати цілісність і водночас змінюватися розглядається як ключова передумова його розвитку. Особливу увагу приділено взаємодії трьох місій університету та механізмам їх балансування у складних середовищах.

Монографія поєднує теоретичний аналіз із емпіричним дослідженням практик стратегування в закладах вищої освіти, пропонуючи як концептуальну рамку, так і прикладні інструменти для осмислення і реалізації стратегічних змін.

Видання адресоване дослідникам, викладачам, управлінцям у сфері вищої освіти, а також усім, хто працює з питаннями стратегічного розвитку організацій, публічного управління та інституційних трансформацій.