У книзі здійснено комплексне міждисциплінарне дослідження феномена демонології як одного з найстійкіших культурних і психологічних архетипів людства. Автори розглядають демонологічні уявлення не як маргінальне релігійне явище, а як своєрідне «дзеркало цивілізації», у якому відображаються колективні страхи, моральні цінності, соціальні кризи та еволюція світогляду різних народів і епох.
Робота охоплює період від первісних анімістичних і шаманських вірувань до сучасних постмодерних і цифрових форм демонології. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу демонологічних систем Східної Європи, Східної Азії, Америки, Австралії та Африки. Значне місце відведено трансформації демонічного образу в умовах Наукової революції, романтизму, психоаналізу, а також у контексті сучасних езотеричних, неопаганських і окультних ідеологій.
Автори пропонують оригінальну концепцію, згідно з якою демон є не стільки зовнішньою силою, скільки проекцією внутрішніх суперечностей людини і суспільства. Монографія поєднує історико-культурний, релігієзнавчий, психологічний і соціологічний підходи, що дозволяє прослідкувати, як демонологічні уявлення еволюціонували від реальних об’єктів релігійного страху до символів, метафор і симулякрів сучасної масової культури.
Книга призначена для науковців, викладачів, студентів гуманітарних спеціальностей, а також усіх, хто цікавиться історією релігії, культурною антропологією та психологією зла. Монографія може бути використана як навчальний посібник для курсів релігієзнавства, культурології та історії ідей.