У монографії здійснено комплексне дослідження правової природи такого основоположного права людини, як право на справедливий суд. Проаналізовано сутнісні та темпоральні його засади, визначено їхній вплив на забезпечення чесного, гуманного та справедливого правосуддя. Детально вивчено юридичні механізми, запроваджені в досліджуваній царині Європейською Конвенцією з прав людини і основоположних свобод, та прецедентний інструментарій, що використовується при практичному застосуванні конвенційних принципів Європейським судом з прав людини. ЄСПЛ, напрацювавши усталену та одноманітну практику тлумачення та застосування принципів Європейської Конвенції, відтворює її у прецедентних рішеннях у конкретних справах. Тому Європейський суд постійно повторює у рішеннях свої основоположні висновки, які уособлюють прагнення до справедливого, чесного, гуманного та демократичного захисту прав людини. Інакше кажучи, одні й ті ж головні постулати ЄСПЛ застосовуються ним при регулюванні правозахисної діяльності у різних сферах, що охоплюються призначенням та спрямованістю Конвенції. Відтак, розглядаючи у даній праці різні аспекти практичної діяльності Суду, ми будемо змушені, як то робить сам Суд, постійно повертатися до його визначальних принципів, цитуючи їх вираження у різних справах при вирішенні різних питань, пов’язаних із дотриманням свободи людини. Для науковців, аспірантів, студентів, суддів та всіх, хто цікавиться проблемами справедливого, своєчасного та належного захисту прав людини в суді.