У 1880 році Джон Свінтон (колишній керівник редакції газет «Нью-Йорк таймс» і «Нью-Йорк сан») був почесним гостем на банкеті, організованому в його честь. Коли запропонували тост за вільну пресу, Свінтон заявив: «Сьогодні в Америці немає такої речі як незалежна преса. Ви це знаєте, і я це знаю! Жоден з Вас не наважиться написати те, що думає. А якщо і наважиться, то заздалегідь знає, що в друк це не потрапить. Мені платять, щоб я тримав язик за зубами. Вам платять за те ж саме. І будь-який з вас, хто буде настільки безглуздий, що напише чесну статтю, буде викинутий на вулицю. Якби я наважився опублікувати свою чесну думку, я б залишився без роботи протягом 24 годин.Робота журналістів: знищувати істину; стелитися, перекручувати, очорняти; підлабузнюватися перед Мамоною і продавати свою країну і свою расу за хліб насущний! Ви знаєте це, і я знаю це, так що це за нісенітниця – «піднімати тост за незалежну пресу»?Ми інструменти і слуги багатих людей, що стоять за кулісами. Ми маріонетки; вони смикають за ниточки, і ми танцюємо. Наші таланти, здібності і життя належать їм. Ми інтелектуальні повії»!У фокусі інтересів авторів – маніпуляції свідомістю за допомогою ЗМІ і піар-технологій. Книга призначена для широкого кола читачів.