Другу книгу «Системна семантика тлумачних словників» третього тому «Тлумачна лексикографія» п’ятитомної монографії «Лінгвістично-інформаційні студії» присвячено викладу системних ефектів мови, які проявляються при аналізі великих тлумачних лексиконів.Сформульовано вимоги лексикографічної повноти та замкненості, що висуваються до великих тлумачних словників, і проаналізовано логіко-лінгвістичні наслідки, які випливають з цих вимог. Уведено поняття автоморфізмів Л-систем, гіперланцюгів та гіперциклів на лексикографічних структурах і показано їх зв’язок з теоремою Геделя про неповноту формальних систем.Із застосуванням ВЛЛ «Словник української мови» досліджено особливий клас дефініцій тлумачного словника – так звані формули квазісемантики, і сформульовано завдання про визначення ядра лексичної системи української мови.Запропоновано уніфіковане представлення одиниць лексичного рівня та колокацій в єдиній формальній моделі на основі узагальнення поняття граматичного стану мовних одиниць.Досліджено та викладено закони формування еквісемантичних рядів для українського дієслова та іменника. Для зазначених лексико-граматичних класів досліджено ряд семантичних властивостей та побудовано відповідні лексико-семантичні класифікації.Системні засади теорії лексикографічних систем та теорії семантичних станів застосовано до побудови концептуальних моделей лексикографічних систем тлумачного типу для іспанської й турецької мов. На цій основі розроблено моделі відповідних віртуальних лексикографічних лабораторій (з комп’ютерною реалізацією для турецької мови).Одержані результати надали шлях до формулювання ідеї так званого абсолютного словника, який в єдиному інтегрованому лексикографічному середовищі поєднує максимальний комплекс лінгвістичних об’єктів та відношень.