Другий том монографії «Граматичні системи» присвячено викладуграматичних властивостей певного кола мов, який ґрунтується на розвиненому в попередньому томі формалізмі семантичних станів та теорії лексикографічних систем. Запропоновано факторизацію семантичного стану мовної одиниці на граматичну та лексичну компоненти. Аналіз граматичних станівздійснюється в межах, які залишають незмінною лексичну частину відповідного повного семантичного стану. В такий спосіб визначається коло граматичних аспектів, що складають предмет розгляду. Загалом дослідження концентрується навколо словозмінних властивостей мовних систем.Формально визначено поняття словозмінної парадигми для флективних мов (із синтетичним компонентом у словозміні) – української та російської, а також поняття парадигматичного відношення та оператора парадигматизації. Побудовано лексикографічні словозмінні системи для вказаних мов. Реалізація названих систем на великих репрезентативних масивах лексичних даних уможливила побудови практично вичерпних словозмінних класифікацій – української та російської, а також дозволила створити відповідні віртуальні лексикографічні лабораторії. Аналогічні результати отримано для мов із аналітико-синтетичним компонентом у словозміні – німецької та іспанської.Проведено дослідження іменної словозміни сучасної турецької мови, яка належить до класу аглютинативних. Побудовано загальну морфологічну структуру турецьких іменникових лексем. Із застосуванням формалізму семантичних станів створено теорію граматичної ідентифікації іменникових форм як таких, що перебувають у стані часткової суперпозиції (іменниково-дієслівної) граматичних станів. Такий підхід дозволив збудувати достатньо повну словозмінну класифікацію турецькогоіменника та відповідну граматичну Л-систему. На основі здобутих результатів створено віртуальну лексикографічну лабораторію турецької іменної словозміни, яку верифіковано на масиві понад 30 тис. лексем (близько 60 млн словоформ).